Музейна педагогіка в умовах дошкільного закладу
Реалізація оновленого Базового компоненту дошкільної освіти, оптимізація підходів до освітньо-розвивальної роботи з дошкільнятами, зокрема, впровадження компетентісного підходу до розвитку дитячої особистості, формування базису особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності викликає до нового життятехнологію музейної педагогіки, адаптацію її до умов дошкільного закладу.
Музейна педагогіка – порівняно молода галузь педагогічної науки, предметом дослідження якої єкультурно-освітня діяльність в умовах музею. Вона вивчає музейнуаудиторію, створює та апробує нові методики і програмизрізнимикатегоріями відвідувачів.Які будь-яка інтегративна галузь, музейна педагогіка—не просто сума складників, а цілком особливе,своєрідне явище. Об’єктивна наявність педагогічного потенціалу в його просторі свідчить про можливість та необхідність використання музею з освітньою метою. У термінімузейна педагогіказакладено розуміння того, що музей здатний у числі інших сучасних чинників цілеспрямовано забезпечувати процеси виховання і навчання.
Освітня роль музейної педагогіки не обмежується лише переказомготових знань та доступом до експонатів з різних галузей науки, мистецтваабо техніки. Її ідеї реалізують гуманістичну модель навчання, коли значнуувагу приділяють розвитку уяви, інтелекту, зацікавлень та навичокспілкування. Це підвищує ефективністьрозвитку інавчання,дає змогу налагоджувативзаємодіюпедагога з дітьмиу музейному середовищі.
Музейна педагогіка – галузь діяльності, що забезпечує передавання культурного досвіду на основі міждисциплінарного й поліхудожнього підходу через педагогічний процес в умовах музейного середовища. Музейна педагогіка розглядає музей, як місце, де виховуються почуття. Музей не «ілюструє» історію, не навчає історії. Він формує в людини особистісне емоційне ставлення до тих чи інших історичних фактів. Основний сенс існування музею – служіннялюдям, він надає відвідувачам можливість символічного доступу в простір культури.
Б.Столяров запевняє, що включення музею в освітній процес сприяє формуванню психологічної та моральної підготовленості людини не тільки до життя в стрімко змінюваному світі, а й бути суб’єктом соціокультурних перетворень, що відбуваються в ньому.Таким чином, музей сприяє формуванню творчої особистості, яка, засвоївши текст гуманітарної культури та мистецтва, включає його в контекст власного життя.
На жаль, дошкільники не є категорією постійних відвідувачів музеїв. Це обумовлено багатьма чинниками, серед якихі віддаленість музеїв від самих дошкільних закладів, що унеможливлює організацію екскурсій педагогами, і небажання батьків витрачати особистий час на відвідування здитиною музеїв. Певним чином ситуацію виправляють пересувні музейні експозиції, які можна запросити до стін дошкільного закладу. Але, на жаль, не кожен музей у сучасних умовах має змогу влаштувати такі «виїзні» екскурсії для дошкільнят. Єдиним виходом вбачається створення музейного середовища у самому дошкільному закладі.Звичайно, таким чином неможливо створити експозиції, що відповідають вимогам музейної справи. Але кожному закладу цілком доступно створити «музейні осередки», «міні-музеї» чи «дитячі музеї», які охоплюють один невеличкий, але цікавий та близький малюкам напрямок розвитку культури та історії людської цивілізації.
Організація міні-музеїв
Принципи створення дитячого музею сформулював ще у 20 роки ХХ століття російський педагог А.У.Зеленко. Він вважав, що дитячий музей повинен «підійти до дітей» , щоб вони забажали побачити, почути, спробувати, зробити власні відкриття і щось виготовити власноруч. Саме у дошкільному віці суттєвою особистістю дитячого сприймання є те, що діти краще засвоюють матеріал «на дотик». Необхідним етапом розвитку дитячого інтелекту виступає маніпулювання з предметами, дотикові відчуття доповнюють та збагачують зорову інформацію: «знати предмет – значить діяти з ним»
Створення міні-музеїв у дитсадку – важлива складова реалізації принципів музейної педагогіки, що забезпечуєумови длябезпосереднього залучення їх до світу культури. Міні-музеї – це осередки, що оформлені відповідно до певної теми і можуть містити, окрім „музейних експонатів”, дитячі роботи, створені малюками до і після відвідування класичних музеїв.
Важлива особливістьміні-музеїв, якелементів розвивального середовища – участьуїх створенні дітей і батьків. Дошкільнята відчувають свою причетність до міні-музею: вони беруть участь в обговоренні його тематики, приносять з дому експонати.Дітистарших груп проводять екскурсії для молодших, поповнюють їх своїми малюнками.Міні-музеїможна відвідувати кожен день, самому змінювати, переставляти експонати, брати їх в руки і розглядати. У звичайному музеї дитина – лише пасивний споглядач, а тут вона – співавтор, творець експозиції. Причому,не тільки вона сама, але і її тато, мама, бабуся і дідусь.Кожен міні-музей -результат спілкування, спільної роботи вихователя, дітей та їх сімей.
При використанні музейної педагогіки у системі роботи з дошкільниками варто дотримуватись наступнихпринципів:
- Наочність
- Доступність
- Динамічність
- Змістовність (матеріали повинні мати освітньо-розвивальне та виховне значення для дітей, збуджувати цікавість)
- Послідовність ознайомлення дітей з музейними колекціями (відповідно вікової групи)
- Гуманізм (виховувати бережливе ставлення до предметного світу)
- Активність дітей (практична діяльність як відображення отриманих вражень та знань в продуктах дитячої творчості, продуктивній діяльності)
- Рухомість структури занять у музеї (чіткий сценарій з можливістю імпровізації)
Готуючи музейні експозиції для дітей дошкільного віку, слід враховувати наступне:
- для розташування міні-музею можна використовувати різні частини приміщень дошкільного закладу за умови естетичного вбудовування експозиції в інтер’єр;
- зміст, форми та призначення міні-музею повинні відображати специфіку віку дітей групи;
- музей має експонати, представлені в одній чи кількох експозиціях;
- найкраще сприймається експозиція з семи-дев’яти предметів;
- в якості експонатів можуть виступати не лише реальні предмети, а й фотографії, макети, моделі, іграшки, творчі роботи дітей;
- експонати міні-музеїв повинні постійно поповнюватися та використовуватися у роботі з дітьми;
- дотримуватись логіки: сприймання – розуміння – осмислення – закріплення – застосування;
- слід приділити увагу підготовці юних екскурсоводів з вихованців старших груп.
Схема опису експонатів
- Зображенняекспоната.
- Назва.(Вказуються наукові, побутові, народні назви.)
- Де зібрано.(Вказується місце збору, його особливості, середовище.)
- Ким зібраний.(Можна виділити сімейні експонати, вказавши не тільки прізвище родини, а й імена дорослих і дітей.)
- Коротка інформація про експонат.(Де зустрічається, чому має таку назву, особливості).
- Напрями використання у роботі з дошкільниками, на що звернути особливу увагу дітей.
- Додаткова література:
(Перераховується література, в якій можна отримати додаткові відомості; література для дітей; енциклопедії, довідники, в яких є ілюстрації з його зображенням, зображенням місць його існування, пов’язаних з ним об’єктів).
Створення міні-музеїв у групах дошкільного закладу відбувається, зазвичай, у кілька етапів:
- Підготовчий етап
На початку роботи визначається тема і назва міні-музею, розробляється його модель, обирається місце для розміщення.
- Практичний етап
Створення дорослими та дітьми,відповідно домоделей, міні-музеїв у групах.
- Етап впровадження
Урочисте відкриття музею.
Досвід показує, що найбільш вдалими й цікавими для дітей є інтегровані заняття в міні-музеї, які включають у себе і розповідь педагога, і демонстрацію музейного предмета (або слайдів, репродукцій,фотографій), і використання музичного супроводу, і елементи драматизації та ігри, і продуктивні види діяльності (малювання, ліплення, аплікація), і мовленнєву творчість, і дослідницьку діяльність. Дітямдають брати і розглядатиекспонат, або його модель,демонструютьйого у дії, якщо це механізм. Ефективними формами організаціїроботиуміні-музеї єорганізаціяпрактичної роботи щодо теми експозиції.Цікавимидля дітейє завдання знайтипевний експонат або визначити всі елементи оздоблення на експонатах, абознайти на картині предмети, які вони перед тим бачили на експозиції. Такі завдання розвивають уважністьдошкільнят, сприяють кращомузапам’ятовуванню матеріалу, стимулюють мовлення. Крім того, використовуються вікторини та загадки, шаради та ребуси, дидактичні ігри, творчі завдання.
Виключно важливе місце в роботі міні-музеїв займають екскурсії І це цілком закономірно, бо музейна експозиція та екскурсійний метод взаємопов’язані. Велику увагу вихователі приділяють підготовці юних екскурсоводів зі старших дошкільних груп. Вони залучаються до проведення екскурсій по музею для батьків і дітей молодшого дошкільного віку. Екскурсійна робота з дітьми вирішує такі основні завдання:
- Виявлення творчих здібностей дітей.
- Розширення уявлень про зміст музейної культури.
- Розвиток початкових навичок сприйняття музейної мови.
- Створення умов для творчого спілкування та співпраці.
Методичні принципи екскурсійної роботи чітко визначаються такими важливими факторами, як розвивальна спрямованість навчання, психологічні особливості особистості й вікові особливості музейного сприйняття. Методичні форми екскурсійної роботи з дітьми дошкільного віку в умовах міні-музею досить різноманітні:
- проведення оглядових і тематичних екскурсій
- проведення пізнавальних бесід та заходів,
- організація виставок.
Багатогранність світу – у розмаїтті міні-музеїв
Відомо, що вже у ранньому віці діти починають цікавитися предметнимсвітом. Пізнання відбувається шляхом нагромадження чуттєвих вражень відречей, котрі оточують дитину. Радість пізнання й задоволення відспоглядання є подібними явищами. Музей здатний збагатити дитинувраженнями від нових, незнайомих предметів, які вона ніколи не бачила й немогла бачити у доступній їй дійсності. Це розвиває світогляд та уявлення пронавколишній світ.В умовах систематичної роботи і методично правильної організації педагогічного процесу не тільки можливо, але і необхідно починати навчання музейному сприйняттю з раннього віку. При цьому неоціненно велика роль міні-музею у приміщення групи, його величезні можливості для прилучення до світу музейних цінностей.
Саме в дошкільному віці діти отримують перші відомості про різні предмети і явища оточуючого світу, вбирають повагу до свого міста, до Батьківщини, дізнаються багато нового і цікавого про їхнє минуле та сьогодення.Тому надзвичайно важливо в цей період сформувати навколо дитини розвивальнесередовище, розвинути до неї естетичне ставлення; підготувати дошкільника не стільки інформаційно, скільки емоційно до сприйняттямузейних експонатів.
Таким чином,використання музейної педагогікисприяє соціалізації дітей, готує дошкільнят до шкільного життя.
Коментарi