ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ У ЗАКЛАДІ

Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини. Без розвиненого мовлення неможливе здобуття міцних і ґрунтовних знань з основ наук, неможливий цілісний і гармонійний розвиток особистості.

В Україні поширена струнка система логопедичної допомоги дітям дошкільного віку.

Зверніться вчасно до логопеда, прислухайтесь до його порад! Не позбавляйте свою дитину можливості вільно розвиватися, відчути красу життя і радість спілкування. Дайте їй можливість обрати бажану професію і перетворити на дійсність свою мрію.

На сучасному етапі збільшилась кількість дітей, які потребують ранньої логопедичної допомоги (з 3 років). Досвід показує, що найбільш доцільно здійснювати логопедичну допомогу у спеціальних групах, де можна максимально сконцентрувати зусилля спеціалістів на головній проблемі корекції мовлення.

Порушення усного мовлення згодом спричинить багато інших проблем, у тому числі і погану успішність в школі!. Робота логопедичних груп у закладі дошкільної освіти передбачає вирішення таких завдань:

- Створення єдиного корекційно-освітнього простору

- Обладнання предметно ігрового розвивального середовища, яке стимулює мовленнєвий розвиток дитини;

- Підвищення рівня підготовки спеціалістів;

- Пропаганда логопедичних знань серед батьків і педагогів

- Розширення інтегрованих зв’язків, об’єднання зусиль педагогів, медиків, батьків і дітей з метою корекції мовленнєвих порушень.

Для дітей з мовленнєвою патологією характерні порушення загальної та дрібної моторики пальців рук. Дихання в них часто поверхневе, ключичне, одні діти – гіперактивні, інші – пасивні, це обумовлено слабкістю нервової системи, парезом м’язів, що інервують дихання, органи артикуляції, міміку, загальну і дрібну моторику.

За відсутності своєчасної допомоги з боку медиків, батьків мовленнєві проблеми часто ускладнюються патологією розвитку особистості. Можливі агресивність, підвищена розгальмованість. Поряд з цим нерідко спостерігається підвищена виснажливість, дефіцит уваги, зниження пам’яті і працездатності.

Комплексний підхід до корекції мовлення забезпечує інтегровані зв’язки між спеціалістами, які працюють з дітьми-логопатами.

Медичний персонал разом з батьками здійснює лікувальну фізкультуру, фармакотерапію.

Вчитель-логопед проводить релаксацію, дихальну, пальчикову та артикуляційну гімнастику, масаж, ставить та автоматизує звуки, розвиває фонематичні процеси, тощо.

Вихователі разом з вчителем-логопедом закріпляють набуті знання, доводять звуки до автоматизму, збагачують словник дітей, допомагають оволодіти навичками словотворення і словозміни, граматичними категоріями, узгодженням у роді, числі, відмінку, що є профілактикою можливих порушень писемного мовлення. Недостатні профілактична робота з дошкільниками сприяє виникненню оптичної, акустичної, моторної дизграфії, дизлексії, викликає шкільну дезадаптацію.

Музичний керівник проводить логоритмічні заняття, розвиває загальну і дрібну моторику, відпрацьовують координацію рухів, пропагує і вводить музикотерапію у повсякденне життя. «Музичні ліки» допомагають дитині зняти напруження, підвищити тонус, працездатність, створити бадьорий, життєрадісний настрій.

Практичний психолог спільно з учителем-логопедом займається діагностикою, виявляє компенсаторні можливості, труднощі у розвитку інтелектуально-пізнавальної діяльності, веде тренінгові групи, ознайомлює вихователів і батьків з технологією надання допомоги дітям, які зазнають труднощів у соціальній адаптації (міжособистісних стосунків, мовленнєвої комунікації).

Істотну допомогу в корекціно-освітньому процесі логофобій надають казко-, лялько-, арт-терапії. Отже, багаторічний досвід роботи доводить, що стійких результатів можна досягти лише за наявності єдиного корекціно-освітнього простору з його системою інтегрованих зв’язків.

Вчитель-логопед Грегуленко Л.А

МОВЛЕННЯ ДОРОСЛИХ - ВЗІРЕЦЬ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ

Мовлення дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і зокрема батьків.

Дитина навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування.

Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми.

Щоб мовлення дорослих у сім’ї стало для дітей взірцем для наслідування, воно має відповідати певним вимогам.

Батькам варто використовувати в розмові з дитиною все лексичне багатство мови: синоніми (прапор, знамено, стяг), переносне значення слів (золота осінь), антоніми, образні вислови. Справжнім скарбом рідної мови є твори усної народної творчості – прислів’я, приказки, загадки, скоромовки.

Яскраве, виразне мовлення дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння та запам’ятовування. Сухе, монотонне мовлення не може бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Інтонація – це вміння регулювати силу голосу, користуватися логічним наголосом, паузами, темпом мови.

Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосне крикливе мовлення викликає у дошкільників байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповідати батькам таким самим тоном, що надає мові відтінок грубості. Варто дотримуватись відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми раннього і дошкільного віку швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою батьків їм ще важко, вони відвертаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Виразність мовлення залежить від чіткої вимови слів, від використання логічних пауз.

ПАМЯТАЙТЕ! Дитина швидше навчиться говорити правильно, якщо вона чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих.

Кравченко С.М., вчитель-логопед

ЗАВДАННЯ З РОЗВИТКУ СЛОВНИКА ДОШКІЛЬНИКА

Підбір синонімів до словосполученнями

В процесі словникової роботи на заняттях діти зустрічаються з таким явищем, як синонімія (слова, різні за звучанням, але близькі за значенням), розуміння якого вже доступно їм. Робота з синонімами сприяє розумінню різних значень багатозначного слова, привчає вдумуватися в сенс вживаних слів, допомагає вживати у висловлюваннях найбільш підходящі слова, уникати повторень.

Для підбору синонімів слід пропонувати словосполучення і речення, наприклад: «Річка біжить», «Хлопчик біжить». Дорослий запитує; «Яке слово повторюється? Давайте спробуємо його замінити. «Річка біжить» - як сказати по іншому? »(Тече, дзюрчить, ллється). До другого словосполученню такі відповіді: «Лине, поспішає, летить».

Підбираючи синонім до словосполучення, діти деколи відповідають не одним словом, а пояснюють сенс всього словосполучення. Наприклад: «Свіжий хліб» – відповіді: «Щойно спечений», «Сьогодні тільки зробили», «Тільки привезли з магазину». «Свіжа газета» е – відповіді: «Недавно куплена», «Тільки що випустили» та ін.

Уміння підбирати синоніми допоможе дітям точніше оформляти свої висловлювання.

Робота над антонімами

Ця робота корисна тим, що привчає до зіставлення предметів і явищ навколишнього світу. Антоніми, крім того, є і засобом виразності мовлення.

Підбір антонімів спочатку слід виробляти, використовуючи наочний матеріал (предмети, картинки). Так, наприклад, можна запропонувати картинки із зображенням високого і низького будинку, великого і маленького яблука, короткого і довгого олівця і т. п. Дорослий запитує: «Цей олівець довгий, а цей ...?»

Можна використовувати і вправи без застосування наочності , наприклад: «Камінь важкий, а пух ...? Річка широка, а струмок .. .? » Для уточнення змісту слів протилежного значення корисно запитати:« Що буває широким? А що буває вузьким? ».

Вправи з окремим словом

Ці вправи сприяють уточненню його значення, систематизують ті знання, уявлення, які є у дітей. Наприклад, на питання: «Що може бути похмурим?» - Діти відповідають: «Погода, небо, хмари, день, людина, настрій». «Що може бути свіжим?» - «Хліб, газета, вітер, капуста, трава, овочі, листя, яке щойно з’явилися». Як видно з цих відповідей, до вихідних багатозначних слів «похмурий», «свіжий» були підібрані слова, що характеризують різні їх значення, вони пасували за змістом.

Спочатку завдання на підбір синонімів і антонімів представляють для дітей труднощі. Але це до тих пір, поки вони не засвоїли зміст завдання: «Підберіть слова, близькі, схожі за змістом» або: «Підберіть до слова ... слова, протилежні за змістом ». Дорослий спочатку сам називає потрібні слова, наприклад: «Заєць боягузливий. Як можна про нього сказати по-іншому? Якщо діти не відповідають, він продовжує: «Можна сказати боязкий? А полохливий можна сказати про зайця? Так, про зайця можна сказати, що він боязкий, боязкий, лякливий. Це слова, близькі за змістом, «слова-друзі».

Для активізації дієслів (дій) задаються аналогічні питання, наприклад: «З дерев падають листя. А як сказати по-іншому? »(Летять, кружляють, обсипаються) Або: «Побачивши мисливців, лисиця тікає. Як ще можна сказати, що вона робить?» (Тікає, забирає ноги, мчить, летить стрілою).

У формуванні вміння підбирати синоніми і антоніми дуже ефективні спеціальні мовні ситуації, коли діти ставляться в умови, що вимагають точного словесного позначення. Наприклад, давалася наступна ситуація: «Якщо часто йде дощ, небо затяглося хмарами, дме холодний вітер, то якими словами можна сказати про осінь, яка вона?» (Похмура, дощова, холодна) Потім дається протилежна ситуація: «Якщо восени блакитне небо, світить сонце, ще тепло, на деревах ще не опале листя, то як можна сказати про осінь, яка вона?» (Сонячна, тепла, золота, ясна) Подібні завдання займають нетривалий час і можуть бути використані на прогулянці.

Виконання таких завдань сприяє формуванню точності слововживання, вміння вибирати слова, точно позначають предмет, дія, якість. Наприклад, давалася така ситуація: «Папа став робити дітям гойдалки. Миша приніс йому мотузку. Папа сказав: «Ні, ця мотузка не годиться, вона обірветься, - і взяв іншу мотузку. - А ось ця ні за що не обірветься ». Як можна сказати про таку мотузку? Яку мотузку взяв тато? »Вибір потрібного відповіді з синонімічного ряду « міцний, міцний ». Будь-яке з цих слів буде доречним у відповідному словосполученні, тобто можна сказати і «міцна мотузка», і «міцна мотузка». Для пояснення інших значень слова «міцний» були дані пропозиції: «Саша ріс міцним хлопчиком», «Юра відчув під ногами міцний лід». Питання до них: «Що значить «міцний хлопчик », як ти розумієш? Як сказати по-іншому? (Сильний, здоровий) А що означає «міцний лід»? Як можна сказати по-іншому? » (Міцний, твердий) Правильний підбір синонімічних слів буде свідчити про розуміння значень слова «міцний».

Для формування вміння правильно вживати слова слід практикувати завдання правильно вживати слова слід практикувати завдання на складання пропозицій з окремим словом, причому в якості вихідних пропонується багатозначні слова різних частин мови: іменники, прикметники, дієслова. Поєднуючи слова в словосполучення і речення, діти тим самим навчаються і осмисленого вживання слів у різних граматичних формах і значеннях. Спочатку вони складають двохслівне словосполучення і пропозиції, наприклад, зі словом «легкий» – «Легкий вітер», «Легкий пух». Потім з’являються і поширені пропозиції з тим же словом: «Упав з дерева легкий листок», «Удень були легкі хмари», «Легкий метелик крутиться над квіткою» та ін.

Завдання на складання пропозицій потрібно використовувати частіше тому,

що навіть при правильному розумінні значення слів відзначається невміння дітей скласти речення, правильно спожити їх за змістом.

Розвитку мови сприяють і розвивають безкоштовні флеш-ігри для дітей та хлопчиків, якими рясніють сайти для дітей та батьків.

Для активації словника ефективним є складання загадок самими дітьми. Дуже важливо, щоб дитина могла не тільки назвати предмет, а й правильно позначити його якості, дії з ним. Спочатку загадує предмет дорослий, а потім діти. Ось деякі з загадок, придуманих дітьми: «У темній кімнаті біле полотно, висить, щоб фільми дивитися», «Прямокутний і говорить», «Ніс п’ятачком, вона хрюкає» та ін.

Уміння виділяти і називати ознаки, якості треба розвивати, використовуючи і повсякденні спостереження, екскурсії. Так, наприклад, проводячи екскурсію восени, дорослий звертає увагу на забарвлення листя, на осіннє небо, задає питання:

«Яке небо? Які листя? » Іт. д.У своїй промові він повинен більше вживати різного роду визначень.

Лексичні вправи, які проводяться як частина заняття, виконують як би подвійну функцію: допомагають розвивати словник і ї готують до виконання завдань за зв’язного мовлення. Таким чином, лексична робота важлива і для розвитку довільності мови, вміння свідомо вибирати найбільш доречні для даного висловлювання мовні засоби, тобто в кінцевому підсумку служить розвитку зв’язності мови.

Долгачова О.В.вчитель-логопед

Кiлькiсть переглядiв: 658

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.