КЛЮЧОВІ ІДЕЇ ОСВІТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Сталий розвиток – це такий розвиток, який дає змогу людям задовольняти власні потреби сьогодні, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольнити свої потреби у розв'язанні цих проблем. Особли­вості її організації в дошкільному за­кладі зумовлені специфікою розви­тку психічних процесів дошкільників, їхнім світоглядом. І нині, коли пер­ший розроблений курс з технології навчання дітей старшого дошкільного віку моделей поведінки для сталого розвитку пройшов успішну апробацію в декількох областях України, ми вважаємо за необхідне максимально розширити межі впровадження цих ідей у вітчизняну дошкільну освіту. Сподіваємо­ся, що, об'єднавши зусилля, ми неодмінно досягнемо бажаного ре­зультату.

Поняття сталого розвитку виражає доволі просту ідею: необ­хідно досягнути гармонії між людьми, з одного боку, і суспільством та природою – з другого. Тобто в майбутньому має сформуватися соціоприродна система, здатна розв'язувати сукупність протиріч, що виникають нині, а саме між:

/Files/images/Презентация1.jpg

• природою і суспільством;

• екологією і економікою;

• всередині суспільства між окремими групами населення тощо;

• розвиненими країнами й тими, що розвиваються;

• сучасним і майбутнім поколіннями;

• багатими й бідними;

• уже сформованими потребами людей і розумними потре­бами тощо.

Тож поняття «сталий розвиток» можна розуміти як стратегію виживання і безперервного прогресу цивілізації та окремих країн в умовах збереження навколишнього середовища – насамперед, біосфери.

Освіта ПРО сталий розвиток чи ДЛЯ сталого розвитку?

Для забезпечення сталого розвитку – чи не найважливішого завдання, що коли-небудь стояло перед людством, – особливі на­дії покладено на освіту. Це питання протягом останнього десяти­річчя постійно обговорюють на рівні глав держав і урядів, у межах міжнародних і міжурядових, неурядових і просвітницьких органі­зацій.

У березні 2005 року Україна стала однією з 55 країн, які підпи­сали документ ООН «Стратегія освіти для сталого розвитку». Ідучи в ногу зі світовим співтовариством, наша держава задекларувала свою орієнтацію на стратегію сталого розвитку.

РЕАЛІЗАЦІЯ ІДЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

В ПРАКТИЦІ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

/Files/images/IMG_20180227_090014.jpg

Мета курсу полягає у сприянні формуванню в дошкільників мотивації до дій і моделей поведінки, орієнтованих на сталий стиль життя. Завданнями курсу є створення умов для:

• формування в дітей початкових уявлень про дії та поведін­ку, орієнтованих на сталий розвиток та необхідних для сві­домого вибору способу власного життя;

• усвідомлення старшими дошкільниками необхідності збе­реження ресурсів планети та особистої причетності до майбутнього суспільства і природи;

• розвиток у дітей звичок і моделей поведінки, що відповідають сталому розвитку, бажання діяти в цьому напрямі.

Структура курсу містить три основні теми (модулі), засвоєн­ня яких орієнтовно розраховано на півроку, а саме: «Спілкування» «Ресурси», «Подарунок». У межах кожної з названих тем перед­бачено реалізацію доволі вузького кола завдань, що тісно пов'язані з повсякденним життям людини. Вибір тем орієнтований на такі взаємопов'язані сфери сталого розвитку:

• соціальна;

• економічна;

• екологічна.

Вивчення кожної з тем передбачає опрацювання трьох підтем що складають її зміст. У кожній темі виокремлюють спеціально орга­нізовані тематичні дні з подальшим закріпленням освоєних дій про­тягом двох тижнів, а також:

• ідеї, які мають бути донесені до дітей;

• мовні формули, що відображають смисли ідей;

• дії, які діти опановують і автоматизують.

Обов'язковим елементом вивчення кожної теми є аудит (вступ­ний і підсумковий) – невеличке самостійне дослідження дітьми власної побутової поведінки. Результати цього дослідження дають дітям змогу усвідомити зміни, що необхідні й відбуваються, а дорос­лим – спостерігати за процесом змін і підтримувати позитивний зворотній зв'язок щодо особистих досягнень їхньої дитини.

Тематичний день як форма реалізації освіти для сталого розвитку

Організація тематичного дня забезпечує впровадження інте­гративного підходу в освіті дошкільників, адже протягом дня відбу­вається інтегрування кількох освітніх ліній, поєднання різних видів дитячої діяльності для повнішого і глибшого розкриття теми. Інтегра­тивний підхід обумовлює принципи добору навчальної інформації (інтегруються знання з різних наукових галузей), засобів і способів її засвоєння (інтегровані заняття, завдання інтегрованого типу, поєднання різних видів дитячої активності).

Тема дня задає смисли всім видам творчої взаємодії дорослих і дітей, що завершується досягненням певного результату. Бажан кожен крок цієї взаємодії максимально унаочнити, що підвищити мотивацію, забезпечить створення сприятливої атмосфери, особливого емоційного клімату в групі дітей.

Мета кожного з тематичних днів полягає у формуванні в дітей розуміння необхідності постійного виконання певних дій і розвитку первинних навичок їх виконання. У наступні дні ці дії мають бути автоматизовані до звички вчиняти саме в такий спосіб.

Найсприятливішим для проведення тематичного дня є перший день тижня – понеділок. У наступні дні протягом двох тижнів відбу­вається закріплення, автоматизація виконуваних дітьми дій, їх при­родний перехід у мотивовані звички.

Тематичний день розпочинається з повідомлення дітям ідеї дня. Це один з моментів налаштування самого вихователя на роботу про­тягом дня і наступних двох тижнів, коли відбуватиметься засвоєння лексики тематичного дня і повторення пропонованих дій. Старші дошкільники в змозі усвідомити сутність положень, що визначають смисл ключових ідей тематичних днів, а розумне поєднання різних способів його унаочнення посилюватиме додаткову мотивацію дітей.

Ідея дня може стати його гаслом, яке вихователь розміщува­тиме в батьківському куточку у вигляді тексту, щоб налашту­вати й батьків на своєрідне проживання дня, привернути їхню увагу до проблеми, яку опрацьовують з дітьми.

Структура і змістове наповнення тематичного дня

У ранкові години важливо зосередити увагу дітей на тих момен­тах, які стануть предметом обговорення та опрацювання протягом дня. Доцільними можуть бути такі форми роботи:

• започатковані вихователем або дітьми ритуали, які на на­ступних етапах регулярно будуть повторені й допоможуть дошкіль­никам опанувати певні дії;

• постановка перед дітьми проблемних запитань у різний спо­сіб — колективне обговорення для з'ясування проблеми; створення проблемної ситуації, наприклад, шляхом обговорення наочних ма­теріалів; рольова гра чи читання спеціального стартового тексту, за­гадки; завдання для самостійної пізнавальної діяльності, як-от малю­вання, ліплення, складання розповідей, діалогів тощо, обговорення, апробування вдома запропонованих дій тощо;

• звернення до досвіду дітей у межах теми дня.

Кульмінацією першої половини дня є спеціально організова­не інтегроване заняття, що поєднує кілька освітніх ліній з пріори­тетом однієї з них. Заняття передбачає наявність певної структури і обов'язково починається з мотиваційної частини. Її метою є про­будження допитливості, інтересу дітей до теми розмови, створення ситуації занепокоєння, мотивування на пізнання нової інформації, прагнення поширити свої знання в активній індивідуальній чи гру­пової діяльності, донести їх до інших і, зрештою, зробити щось для розв'язання усвідомленої проблеми.

На початку заняття діти сприймають стартовий текст, героями якого є двоє дітей – Оксанка і Максимко. Основну частину заняття складає опанування дій – обговорення моделей поведінки, проголо­шення намірів і відповідна практична діяльність дітей у взаємодії між собою.

Результатами практичної діяль­ності має стати: набуття дитиною влас­ного досвіду щодо правильного вико­нання рекомендованих дій, її особисте переконання у важливості діяти в пев­ний спосіб, засвоєння алгоритму таких дій та позитивне налаштування на їх ви­конання в майбутньому. Інформаційний блок, а точніше монолог педагога, тобто та інформація, яку діти сприймають па­сивно – просто слухають і мають при­йняти на віру, заучують, відтворюють за допомогою запитань тощо, – має бути зведений на занятті до мінімуму.

Особливе значення має емоційний клімат заняття, що унеможливлює при­мус, тиск, моралізацію, нудні вказівки тощо. Атмосфера заняття, тон звернення педагога до дітей мають надихати їх не включення в ситуацію творчої дії, піді­грівати пізнавальну активність і бажання діяти.

Усе, із чим діти ознайомилися не занятті, вони мають закріпити в різню, формах творчої взаємодії на прогулян­ці та під час активності у другій полови­ні дня. Завданням педагога є створення спеціальних ситуацій, насамперед ігрових, які потребували б від дітей застосування набутого досвіду виконання дій.

Зміст тематичних днів доцільно формувати за принципом кумулятивності. Тобто те, чого діти навчилися на попередніх етапах «додавати» до нового змісту. Бажано стимулювати дітей до виконан­ня запропонованих їм дій, акцентуючи на них увагу, допоки ці дії не стануть автоматизованими для більшості дошкільників, тобто протягом 3 – 5 тижнів.

Особливості впровадження в освітній процес дошкільного закладу ідей сталого розвитку зумовлені спе­цифікою розвитку дошкільників, однак принципи освіти для сталого розвитку є загальними для дітей різного віку. І головний принцип полягає в тому, щоб сформувати в сучасного покоління дітей уявлення про необхідність скеровувати розвиток суспільства в потрібно­му руслі, прагнути до гармонійного, стабільного й безпечного життя сьогодні і в майбутньому.

/Files/images/Презентация Microsoft Office PowerPoint.gif

Кiлькiсть переглядiв: 210

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.