Адаптація дітей до умов дошкільного закладу
Ви вирішили віддати свою дитину до дошкільного закладу або в групу раннього віку. Утім, постає запитання: як сприйме дитина те, що мама, яка була завжди поруч, тепер з'являтиметься лише ввечері, а замість неї потрібно бути з вихователем та ще з десятком інших хлопчиків та дівчаток, кожен з яких також вимагає уваги. Отже, відбувається адаптація, і що це таке? Адаптація — це пристосування організму до нових обставин, а для дитини дошкільний заклад саме і є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням, новими взаєминами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від сімейного ставлення, від умов перебування в дошкільному закладі. І тому кожна дитина звикає до дошкільного закладу по-своєму. Діти 2-3-х років відчувають страх перед незнайомими людьми і новими ситуаціями спілкування. Саме ці страхи і є однією з причин важкої адаптації дитини в групі. Відповідно дитина отримує стрес, і це призводить до того, що вона стає збудливою, плаксивою, частіше хворіє, позаяк це негативно впливає на захисні сили дитячого організму. Якщо протягом року дитина не адаптувалася до дошкільного закладу, то це є сигналом для батьків. Отже, потрібно звернутися до фахівців. Гірше від усіх почуваються в дошкільному навчальному закладі діти з флегматичним темпераментом. Вони не встигають за темпом життя дошкільного закладу.
Рекомендації психолога по адаптації дітей раннього віку до умов дитячого саду
Для цього потрібна підготовча робота в сім’ї:
1. Необхідно максимально приблизити домашній режим до розпорядку дня в дитячому садку. Важливо впорядкувати години сну, харчування, перебування на вулиці.
2. При проведенні режимних процедур стимулювати і розвивати дитячу самостійність (самостійно їсти, пити з чашки, користуватись туалетом, закріплювати навички одягання та ін).
3. Про попередній вступ до дитячого садка говорити з дитиною як про радісну подію. Говорити дитині, що їй буде добре в дитячому садку – її чекають добрі вихователі, радісні діти, іграшки.
4. В присутності малюка слід утриматись від висловлювання своїх переживань з приводу того, чи зможе малюк спокійно покинути дім, як його будуть там доглядати (тривога батьків легко передається дітям).
5. Щоб розвіяти сумнів та хвилювання дитини, слід попередньо відвідати групу. Краще привести малюка, коли діти гуляють.
6. Розширення кола близьких людей, які приводять дитину до ДНЗ: не тільки мама і тато, а й бабуся, дідусь, тітка, брат та інші, ці люди не такі значимі для дитини, як мама, тому прощання може бути не таким важким.
Ознаки важкої адаптації дитини
1. Негативні емоції – пригніченість, постійне пхикання, плач, не відповідає на питання.
2. Страх – невідомої обстановки, зустрічі з незнайомими людьми, страх, що не заберуть додому, острах зрадництва батьків.
З. Гнів – приводом може послужити все.
4. Рухова активність – рідко зберігається в межах норми: або сильно загальмований, або гіперактивний.
5. Сон – на початку може бути відсутнім, неспокійним, перериваться схлипуванням, раптовим пробудженням.
6. Апетит – чим менш сприятливо адаптується дитина, тим гірше апетит.
7. Соціальні контакти – у перші дні може бути замкнутою, нелюдимою прагнути до контакту тільки з дорослими.
8. Пізнавальна діяльність – знижується, вгасає на тлі стресових реакцій.
9. Мова – міняється, бідніє словниковий запас.
Як треба поводитися батькам з дитиною,
коли вона уперше почала відвідувати дитячий садок
1. Не залишати її в дошкільній установі на цілий день, якомога раніше забирати додому.
2. Створити спокійний безконфліктний клімат для неї в родині.
3. Щадити її ослаблену нервову систему.
4. Не збільшувати, а зменшувати навантаження на нервову систему.
5. Якомога раніше повідомити медсестрі й вихователеві про особистісні особливості дитини.
6. Не кутати дитину, а одягати так, як необхідно відповідно до температури.
7. Створювати у вихідні дні вдома для неї такий самий режим, як і в дитячому саду.
8. Не реагувати на витівки дитини й не карати за капризи.
9. При виявленій зміні у звичній поведінці дитини якомога раніше звернутися до лікаря.
10. При вираженні невротичної реакції залишити маля на кілька днів вдома й виконувати приписи лікаря.
Як не треба поводитися батькам з дитиною,
коли вона уперше почала відвідувати дитячий сад
1. У присутності дитини погано говорити про дитячий садок.
2. "Карати" дитину садком і пізно забирати її додому.
З. Заважати її контактам з дітьми в групі.
4. Увесь час кутати дитину, одягати не по сезону.
5. Конфліктувати із нею вдома.
6. Карати за капризи.
7. У вихідні дні різко міняти режим дня дитини.
8. Увесь час обговорювати в її присутності проблеми, пов'язані з дитячим садком.
9. Не звертати увагу на відхилення у звичній поведінці дитини.
10. Не виконувати всі приписи лікаря.
Рекомендації для вихователів
• Налагодити тісний позитивний зв’язок з батьками дитини, яка буде відвідувати групу.
• Ознайомити батьків з режимом дня у дошкільному закладі та рекомендувати дотримуватися його вдома.
• Встановити позитивний, доброзичливий настрій у групі та у відношеннях до дітей.
• Зустрічати дітей посмішкою та лагідними словами у роздягальні, швиденько переключати увагу дитини від тяжкого розлучення з батьками (можна використовувати ляльки- рукавички з лялькового театру).
• Заспокоїти дитину після прощання з батьками, привернути увагу до іграшок, предметів кімнати, показати, де малюк буде їсти, відпочивати, грати та ін.
• Називати дитину за ім’ям так, як її зазвичай звуть вдома.
• Не вводити у перші дні перебування дитини у групі жорсткі обмеження, правила; дитині потрібен час, щоб їх зрозуміти та звикнути.
• Не дорікайте і не лайте дитину, якщо в неї щось не виходить, не акцентуйте уваги інших дітей.
• Відносьтеся до дитини, як до своєї власної, як би ви хотіли, щоб поводилися з вашою.
• Пам’ятайте: від першого враження дитини залежить її ставлення до Вас і до закладу в цілому!
Як покращити процес адаптації дошкільників
У ході адаптації дошкільника до дитячого садка педагогу потрібно:
- приділяти дитині більше уваги та проявляти тепло;
- привчати дитину правильно просити допомоги;
- якщо багато дітей хочуть сидіти біля педагога під час занять, розваг, то потрібно використовувати просту систему почерговості;
- обов’язково хвалити дитину, коли та спокійно самостійно грається;
- намагатися залучати невпевнену дитину до гри або заохочувати її більш активно й позитивно взаємодіяти з педагогом та дітьми;
- обирати демократичний стиль спілкування, який на початковому етапі має включати в себе:
а) дотик (погладжування, перебирання пальчиків дитини, обнімання тощо);
б) посмішку (супроводження спілкування приязною посмішкою, відповідь посмішкою на ініціативну посмішку дитини);
в) погляд (дивитися в очі дитини під час спілкування, тримати контакт поглядами);
г) розмову (ласкава інтонація, називання дитини по імені, діалог з нею);
д) поступовий перехід від довербального (або ситуативно-ділового) спілкування до мовленнєвого.
Коментарi