МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНИКА У СІМ’Ї
Виховання дитини – велике щастя і важка копітка праця. Сім’я – це мала група суспільства, його частина, члени якої пов’язані родинними зв’язками, спільним веденням господарства і взаємною моральною відповідальністю. У сім’ї від покоління до покоління передаються звички, навички поведінки, стиль життя. Дуже важливо, щоб члени сім’ї надавали одне одному допомогу, щоб у сім’ї відчувався дух любові, всі чуйно, турботливо ставилися одне до одного. Адже уроки доброти, любові неможливо почерпнути з книжок. Діти починають сприймати навколишній світ від народження і розібратися у цьому світі без допомоги старших їм важко. Моральні якості виробляються у дитини передусім під час її взаємодії з найближчими їй людьми. Пам’ятаймо, що саме родина формує характер і світогляд дитини, формує майбутнє нашої держави. Якою буде українська родина - такою буде й Україна.
Моральне виховання – це основа виховання особистості. У дошкільному віці закладаються основи характеру, а також засвоюються моральні норми поведінки. У цей період спостерігається стрімкий психічний та фізичний розвиток дитини, формування якостей, які роблять її людиною. Перші приклади моралі дитини засвоює у сім’ї, опановуючи за прикладом батьків норми порядності, доброти, працьовитості. Дитина переконується у значущості своєї праці для членів сім’ї. У дошкільному віці моральні почуття і знання більш тісно пов’язуються з почуттям обов’язку. Дитина у старшому дошкільному віці здатна усвідомлювати моральну сутність своєї поведінки, їй соромно, коли принижують її гідність. У центрі батьківської уваги мають бути не тільки вчинки дитини, а й їх мотиви. Варто постійно пояснювати своїй дитині, чому саме так треба чинити, а не інакше, допомагати їй побачити причинність різних дій та наслідків. Дитячу діяльність слід спрямовувати на доброчинність, турботу про інших.
Ось кілька порад батькам, керуючись якими ви досягнете успіху у вихованні своїх дітей:
- не думайте, що дитина ще дуже мала, виховання починається з колиски;
- помилку виправляйте не гнівом та криками, а поясненнями та прикладами;
- думки та ідеї прищеплюються переконаннями;
- сімейні чвари дуже турбують та нервують дитину;
- не робіть вигляду, що не помічаєте її пустощів;
- зайва суворість так само шкодить, як і надмірна доброзичливість;
- діти надають більшого значення вашим вчинкам, аніж словам;
- в присутності дітей ніколи не критикуйте інших;
- ніколи не принижуйте дитину;
- якщо дали слово, то маєте його дотриматися;
- будьте другом своїй дитині, дайте їй зрозуміти, що цінуєте її;
- у жодному разі не обманюйте дітей, бо дитина, зрозумівши, що ви їй кажете неправду, сприйматиме це як норму і часто робитиме те саме;
- враховуйте, коли можна вимагати виконання обов’язкового розпорядження, щоб не викликати труднощів, конфліктів;
- привчайте дитину складати іграшки, одягатись, використовуючи ігрові прийоми.
Царенко Т.В., вихователь ДНЗ №18
Коментарi